Зелене світло для злодіїв. Як влада "слуг" узаконила розкрадання народного майна та що з цим тепер робити.
- Народовладдя
- 11 квіт.
- Читати 3 хв
Оновлено: 15 трав.

7 квітня Зеленський підписав антинародний та відверто злочинний законопроект № 12089, який фактично унеможливлює повернення в народну власність незаконно приватизованого майна. Підписав, попри масові заклики громадськості зупинити цей злочин, наклавши вето на законопроект. Підписав, знехтувавши петицією про ветування законопроекту, яка дуже швидко набрала необхідні голоси!
Чудово знаючи про що йдеться, Зеленський все ж таки підписав закон, який був проведений виключно в інтересах правлячої олігархії та її прислужників з одного найбагатшого відсотка населення, які вкрали масу народного майна й тепер хочуть встигнути "застрахуватися" перед можливими змінами в країні. Своїм підписом під цим злочинним документом він яскраво продемонстрував, що обстоює інтереси лише найбагатших верств населення та що йому наплювати на інтереси більшості українського народу - людей праці.
Новоприйнятим законом змінюється порядок повернення в народну власність незаконно приватизованого майна, й насамперед ці зміни були проведені під вкрадені землі, зокрема ділянки лісу та узбереж, а також історичні будівлі, проте він стосується будь-якого вкраденого народного майна. Якщо наразі процедуру повернення можна запустити через будь-який час з моменту незаконного відчуження, і без будь-яких компенсацій власнику земельної ділянки, то тепер олігархічні Верховна Рада та Президент вирішили:
⁃ дати максимум 10 років строку давності для можливості повернення незаконно відчуженого майна, після чого ця можливість закриватиметься назавжди, причому на практиці це означатиме автоматичну неможливість повернення вкраденого під час правління Януковича, а кияни можуть забути про повернення вкраденого в часи Омельченка та Черновецького й на початку каденції Кличка;
⁃ цей строк в 10 років буде обчислюватися з моменту відчуження, а не з моменту виявлення правоохоронними органами такого незаконного відчуження, що на практиці означатиме, що в більшості випадків реальний строк на повернення майна буде значно меншим;
⁃ в разі ухвалення позитивного рішення про повернення землі чи іншого майна у власність держави, чи громади, центральна влада чи місцеві органи самоврядування зобов'язані сплатити компенсацію останньому "власнику" цього майна з бюджету за так званими "ринковими цінами";
⁃ для того, щоб навіть отримати можливість ініціювати повернення майна, потрібно буде спочатку покласти на депозит суду цю суму "ринкової вартості" наперед. І тут риторичне питання - а чи буде взагалі корумпована влада закладати в бюджет кошти, щоб їх можна було покласти на такий депозит? Немає виділених коштів в бюджеті на повернення вкраденого у держави і громад - немає взагалі ніяких позовів!
Очевидно, що ця маячня фактично унеможливить повернення українському народу вкраденої землі та іншого майна!
Окремо слід наголосити на тому, що реалізація новоприйнятого закону буде прямим порушенням низки положень Конституції України, а саме:
- частини четвертої статті 13, відповідно до якої усі суб'єкти права власності рівні перед законом, адже законопроект містить привілейовані права та надає відповідний захист лише окремим учасникам суспільних відносин;
- частини першої статті 8, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права;
- статті 16, якою передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави;
- частини першої статті 50, відповідно до якої кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
«Прикінцеві положення» новоприйнятого закону викладено без урахування вимог статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а положення новоприйнятого закону, за якими звернення до суду ставиться в залежність від внесення на рахунок суду грошових коштів, не враховують приписів статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, та статті 129 Конституції України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, новоприйнятий закон суперечить, як мінімум, нормам одразу семи (!) статей Конституції України.
На жаль, у Верховній Раді не знайшлося жодної фракції чи навіть одного порядного депутата, які б діяли в інтересах більшості українського народу й заблокували роботу Парламенту, щоб не допустити ухвалення цього злочину. Так, як би це робила фракція партії людей праці Народовладдя. Але це й не дивно, адже вся нинішня Верховна Рада представляє виключно один найбагатший відсоток громадян і у них всіх спільні класові інтереси. Депутати, які зараз лицемірно малюють з себе "опозицію" після того, як вони не голосували за законопроект № 12089 (при цьому не сказавши жодного слова проти нього в сесійній залі), навіть не спромоглися ініціювати конституційне подання щодо визнання нового Закону неконституційним, попри те, що сорок п’ять народних депутатів мають право на конституційне подання.
Враховуючи це, єдине, що Народовладдя може зробити наразі це звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з вимогою підготувати і внести до Конституційного Суду України конституційне подання щодо визнання цього антинародного закону неконституційним, адже це в його повноваженнях, і він може це зробити одноосібно. Це ми й зробимо найближчим часом. На жаль, правляча олігархія прописала законодавство таким чином, що звернутися до Конституційного Суду напряму нам не дозволяє закон.
При цьому заявляємо прямо: одразу після отримання представництва у Верховній Раді одним з наших законодавчих пріоритетів буде не тільки скасування цих злочинних змін, але й впровадження законодавчих нововведень, які навпаки б всіляко полегшили повернення у власність українського народу вкраденого народного майна! Хочете наблизити цей час? Тоді долучайтеся до нас, або підтримайте нас внеском, будь ласка!