Сьогодні – 169 років з дня народження Івана Франка - справді титанічної постаті в українській історії.

Видатний письменник і поет, талановитий вчений і публіцист, співзасновник першої української політичної партії. Важко навіть уявити те, скільки всього Великий Каменяр встиг зробити за своє життя. І це все в умовах постійної боротьби проти окупації західноукраїнських земель Австро-Угорською імперією, зазнаючи різноманітних утисків і перепон з боку імперської влади.

Впродовж всього життя Іван Франко віддавав більшість своїх сил двом взаємопов’язаним справам: справі визволення українських земель від чужоземного гніту і справі визволення людей праці від соціального гноблення. У своїх художніх творах і публіцистичних статтях він яскраво змальовував важке життя селян і робітників Галичини, про яке Франко добре знав. Адже він постійно їздив по селах і містечках, спілкувався з громадою, закликав українців об’єднуватись для боротьби за свої права.

Ідеї визволення людей праці, які виношував Франко, найкраще зрозуміти з його відомої повісті «Борислав сміється», де яскраво описано боротьбу робітників нафтових промислів Галичини за свої трудові права. Ось дві знакові цитати із цього твору, які і нині є вкрай актуальними: «Розумiєся, кривди i злодiйства не закривати, але наводити людей на то, щоби в'язалися докупи, бо против богачiв та силачiв оден одинокий робiтник не встоїть, а всi як зберуться докупи, то, певно, борше зможуть устояти.», «…тiлько ми самi мусимо помагати собi, як не хочемо довiку от так пропадати.».

Іван Франко жив і боровся в умовах, коли українці не мали своєї державності, коли українські землі були під гнітом Російської та Австро-Угорської імперій. А в той час, коли помер Франко, мільйони українців, штучно розділені цими імперіями, змушені були воювати один проти одного на фронтах Першої світової війни за чужі і ворожі їм імперські інтереси. Зараз же, хоча наш народ переживає надважкі випробування, але на відміну від часів Франка, українці вже понад тридцять років мають свою державу, яку захищають зі зброєю в руках, а в майбутньому можуть наповнити своїм змістом.

Українці разом воюють за свою землю і за право самим господарювати на своїй землі. Українська держава є, - і буде надалі. Але маємо не лише зберегти державу, але й разом нарешті побудувати ту соціально-справедливу Україну, про яку мріяв наш Великий Каменяр! За що й бореться партія людей праці Народовладдя.

У цю добу суворих випробувань пам’ятаймо наших великих співвітчизників, які боролись за Україну, таких як Іван Франко, та кожен на своєму місці, діймо так, щоб бути гідними їх світлої пам’яті!